РУКАВИЧКА: ЯК УЖИТИСЯ З ВЕЛИКОЮ КІЛЬКІСТЮ ЛЮДЕЙ В ОДНОМУ ДОМІ?

У цей мінливий час суцільної невизначеності для фізичного порятунку та забезпечення хоч якогось душевного спокою ми інтуїтивно шукаємо контакту з рідними, друзями, знайомими або навіть незнайомими людьми.

У гурті ми почуваємося більш захищеними, незважаюси на всі складнощі,з якими природньо зіштовхуємося, коли на обмеженому просторі перебуває велика кількість людей.Саме тому родичі та знайомі з'їжджаються разом. Також разом вимушені перебувати і люди, які покинули свої домівки через загрозу життю.

Є п'ять правил, які роблять життя комфортним у будинку-рукавичці:

І. Турбота. Намагайтеся полегшити життя інших людей. Турбота про інших - про дітей, літніх людей, слабших - забирають зайву тривогу, роздратування, роблять нас більш організованими та дієвими. Коли кожен намагається зробити щось для тих, хто поряд, - це унеможливлює конфлікти та непорозуміння.

ІІ. Режим життя. Намагайтеся розробити режим, який би влаштовував кожного. Добре, коли всі живуть за спільним узгодженим розкладом в унісон одне з одним.

ІІІ. Особистий простір. Важливо, щоб кожен мешканець мав свій власний, хоч і невеликий, особистий простір: окрему кімнату, окреме ліжко, окремий куточок. це місце, деза необхідності можна побути на умовній самоті, коли є відчуття "не чую, не бачу, не розмовляю". У цей момент людину треба зщалишити в спокої.

ІV. Робити те, що вмієш найкраще. Коли кожен пропонує співмешканцям свої послуги, вміння й здібності, робить те, в чому він найкращий. Хтось готує їсти, хтосьт робить необхідні закупівлі,хтось прибирає, хтось доглядає і розважає дітей.

V. Пробачаємо одне одному недоліки. Всі ми недосконалі, в кожного є недоліки. Пробачаємо їх, дивимося на них крізь пальці, не помічаємо, не критикуємо. не чуємо і не бачимо слабкостей та негативних рис. Натомість помічаємо все хороше, що є в людей поряд, підкреслюємо це хороше і хвалимо одне одного.