11 січня - Всесвітній день "Дякую"

 

Вдячність - це почуття, яке виникає у нас у відповідь на зроблене нам добро. Це також наше розуміння того, що є цінним і важливим для нас. А ще це ознака того, що ми помічаємо не лише себе та свої потреби, а й тих, хто поруч з нами.

    Вміння бути вдячним та виказувати свою подяку допомагають нам переживати важкі часи та легше переносити всілякі негаразди. Вдячні люди відчувають більше позитивних емоцій, відчувають себе краще, менш депресивні та більш задоволені життям взагалі. В житті будь-якої людини завжди є щось за що варто бути вдячним.

    Останні дослідження стресостійкості показали, що відчуття вдячності та навичка подяки веде до збільшення фізичного та психічного благополуччя. Життя вдячних людей краще організовано, вони менше хворіють та мають довшу тривалість життя.

    Голді Хоун в своїй книзі «Всесторонній розвиток дитини за 10 хвилин в день» посилається на експеримент, в якому взяли участь три групи учнів. Перша група щодня записувала п’ять гарних позитивних подій, друга – п’ять проблем, з якими вони стикались протягом дня. Третя група була контрольна. Через два тижня з’ясувалось, що діти з першої групи почували себе щасливішими та були більш оптимістично налаштовані, ніж діти з груп «проблем» та контрольної. Ефект, що виник, тривав протягом трьох тижнів.

    Погана новина в тому, що ми не народжуємося з вмінням дякувати. Соціальний психолог Роберт Еммонс вважає, що діти віком до семи років не розуміють сенс подяки. Він також з’ясував, що жінки та чоловіки мають певні відмінності в своєму переживанні вдячності. Жінки частіше вдячні за гарні стосунки, за родину, дітей та друзів. Чоловіки зазвичай дякують за матеріальні цінності.

    Гарна новина полягає в тому, що ми можемо розвивати своє почуття вдячності та навички подяки протягом життя. Головне робити це систематично та розуміти, що для нашого мозку важливе саме переживання вдячності, а не те, за що ми дякуємо.

    Таким чином, навичка бути вдячним за те добре, що є в нашому житті, сприяє: збільшенню добробуту, оптимізму та щастя і зменшенню негативних почуттів, занепокоєння, невдоволення, депресії.

Як розвивати навичку подяки? Ось декілька порад щодо посилення переживання вдячності:

Запишіть свій список подяки. Не варто тримати його лише в своїй голові: те, що не написано – не існує. Пишіть про людей та речі, за які ви вдячні у своєму житті. Майте можливість переглядати свій список подяки.

Будьте конкретними. Чим ви більш конкретні, тим краще. Наприклад: краще написати «Я вдячна, що мої діти здорові і радо допомагають мені по господарству, у мене гарні люблячі стосунки з моїм чоловіком» ніж «Я вдячна своїй родині».

Зосередьтеся на людях. Орієнтація на людей, яким ви вдячні, є більш емоційно зарядженою, ніж згадка про речі.

Пишіть глибше та повніше. Краще докладно написати про щось одне, за що ви вдячні, ніж скласти великий список багатьох речей. Розпишіть в деталях за що саме ви вдячні, як змінюється ваше життя на краще, коли ця людина, подія чи річ є у вашому житті.

Звертайте увагу на приємні сюрпризи. Запис приємних подій, які були несподіваними, як правило, викликають сильні почуття вдячності.

Задекларуйте свій намір. Проясніть собі свою мотивацію у веденні такого щоденника. Пам’ятайте, неможливо пробігти марафон без регулярних тренувань.

Будьте послідовними. Після того, як ви встановили свій намір записувати речі, за які ви вдячні, дотримуйтесь його! Виділіть п'ятнадцять хвилин у певний час доби аби вести свій журнал подяки.

Не перестарайтесь. Послідовність важлива, але не робіть це з примусу. Краще з задоволенням робити записи декілька разів на тиждень, ніж писати щодня, бо «таке завдання дав психолог».