Переживання горя під час пандемії

 

Кожного дня ми чуємо про кількість жертв COVID-19. Ці цифри не тільки не приємно вражають, а й створюють стан безперервної сильної тривоги. Лікарі у всіх країнах світу спостерігають зростання проблем, пов’язаних із  психічним здоров’ям, що створює додаткові проблеми для окремих осіб і родин, включаючи прогнозоване зростання смертності від самогубств і передозувань наркотиків.

Кожна смерть від COVID-19 призводить до важких втрат приблизно у дев’яти членів сім’ї. Таким чином пандемія вже сумарно зачепила приблизно 2 мільйона осіб, не враховуючи тих, хто переніс захворювання). Приблизно у 10 % людей, які втратили своїх близьких, є великі шанси отримати ускладнене / тривале горе.  Основними симптомами цього важкого переживання є сильна туга за померлим, дезорієнтованість, складності із прийняттям втрати, емоційне оніміння, нездатність довіряти іншим і відчуття безвиході. Пригніченість і апатія супроводжують кожен день, викликають значний стресі порушення життєдіяльності. Такий стан може тривати довго від 6 і більше місяців. 

Постраждалий настільки недієздатний, що не може повноцінно турбуватися ні про що більше, ніж переживання свого горя. Такі люди, і чоловіки і жінки часто розмірковують про смерть, бажають доєднатися до померлого, не знаходять собі місця. Така людина відчуває себе невартою життя, не здатною адаптуватися до життя, втрачається здатність планувати життя. У перспективі у такої людини підвищений ризик формування розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин і депресії.

Самі по собі заходи дистанціювання і карантинних обмежень, вжитих для боротьби із вірусом, можуть посилити емоційну нестабільність і підривають здатність людей єднатися, щоби підтримувати і заспокоювати одне одного.

Основними порадами за таких умов:

- Турбуватися про себе у будь-якій ситуації (класика жанру – в палаючому літаку кисневу маску мама повинна одягнути спочатку на себе, а лише потім на дитину, бо для дитини мати головний ресурс, і якщо його не буде….). Це перш за все – гармонійний здоровий спосіб життя: повноцінний і достатній сон, помірна фізична активність, повноцінне харчування – це головні складові здоров’я тіла і нашої нервової системи.

- Створити певний соціальний ресурс: знайти інформацію щодо доступних джерел допомоги різного роду, наприклад, телефони і ресурси спеціалістів, включаючи психологів і лікарів, комунальників, різних сервісів, які зможуть вам забезпечити комфорт, безпеку різного роду та психологічну стабільність. Така інформація повинна бути «під рукою», доступна у будь-який час. Тому перевага надається екстреним службам

- Створити певний ресурс джерел поповнення позитивних переживань. Головний наш ворог паніка і страх. Позитивні переживання у кожного свої, це завжди індивідуально, але в цих переживаннях людина почувається безпечно, піднесено, спокійно і комфортно. Для боротьби із страхами переважній більшості людей важливо бути переконаними, що в їх «репертуарі» життєвих ролей знайдуться ролі переможців, суперменів / суперменок, чарівників, здатних творити дива. Віднайдіть ті речі, фото, одяг – будь-що, що викликає у вас автоматично спогади про позитивні ситуації і ролі майже «богів». Це доволі приємне заняття, навіть якщо знайдеш не багато, але сам процес того вартий..

- Зверніться за консультацією до спеціаліста. Особливо, коли мова йде про ваших близьких. Якщо людина фокусується на важких переживаннях горя, вона не зможе оцінити адекватно ризики, і навряд попросить про допомогу.

- Якщо ви знайшли у себе симптоми важкого горя та дезадаптації – зверніться до спеціаліста. Кожен із «виживших» є певним ресурсом для своїх близьких, і має своє коло близьких, тому варто піклуватися про себе в першу чергу.